Діти ж мої діти,
Що ж мені робити!
Як же мені діти
Всiх вас помирити?
Стійте діти,стійте!
Стійте, схаменітся!
Між собою діти
Більше не сварiтся!
І хоч мене більше
І немає дома,
Але ж мені діти
Все про вас відомо.
Хоч я і на небі,
А все ж гiрко плачу,
Бо між вами згоди
Поки що не бачу.
Якби ж мені встати,
Всiх вас помирити,
Скiльки ж вам на світі
Залишилось жити.
Не жалійте грошей,
Не жалійте часу,
Помирiтся діти,
Забудьте образу.
А я вiд біди вас
Хочу захистити,
Буду в Бога щастя
Для всiх вас просити.
Батькiвська журба
© Copyright: Людмила Роман Костенко, 2016
Свидетельство о публикации №116051804985
Свидетельство о публикации №116051804985
Рецензии