* * *
Липневим сонцем пройнята блакить.
А вітер обніма гінку тополю.
Мене моє кохання так болить.
Та я б умер, мабуть, без того болю...
Хоч спогади про тебе – мов кати,
та я без них себе не уявляю.
Як добре, що живеш на світі ти,
і я не іншу, а тебе кохаю.
А все же хорошо, что есть на свете ты
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116051802398
Свидетельство о публикации №116051802398
Рецензии