* * *
Між скель озерця плесо голубе.
І лісу шелестлива огорожа.
Я, пестячи, мов виліпив тебе.
Тепер відвести погляду не можу.
А ти на купі сіна запашній
лежиш така незвична і знайома.
В цілунках затуляю витвір свій,
щоб в очі більше він на впав нікому.
Между скал озерка гладь
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116051701822
Свидетельство о публикации №116051701822
Рецензии