* * *
Мила моя, непорочная,
щоб почувався я Богом,
дай мені меду жіночого,
дай найсолодшого твого.
Пахнущі тонко парфумами,
губи дай спити і груди.
Хай, що бажають, те й думають
закомплексовані люди.
Зніяковіло від сорому
не опускай свої очі.
Вбраною модно чи голою
я тебе бачити хочу.
Хочу гарячого подиху,
від несмілості трепету…
І завмирати від подиву,
і божеволіть від шепоту.
Світлі чуття мої більшають.
Стань же хоч трохи розкутою.
Люба, ні з якою іншою
чари твої я не сплутаю.
Милая моя, непорочная
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116051701749
Свидетельство о публикации №116051701749
Рецензии