Весна моя, ти зовсім непостійна:
Сьогодні плачеш, завтра буде сміх.
Ти не шукаєш в інших розуміння,
Лише магнолій квіти розпускаєш для усіх.
Травневі сльози і пекучий грім
До серця мого линуть наче пташка,
Що шлях свій держить в найрідніший дім,
Де ждуть її...і де без неї важко.
весна весною, пташка пташкою
© Copyright: Катерина Мардус, 2016
Свидетельство о публикации №116051711088
Свидетельство о публикации №116051711088
Рецензии