Ми вже три місяці не бачились,
якось самі по собі минають почуття, -
і ласка, і слова твої забулись, -
я повертаюсь до нормального життя.
Не думаю, не мрію я про тебе,
і вже забула тихий голос твій.
І не рахую вже зірок на небі, -
уже пройшов любові перший хміль.
Не плачу, не сумую, - я лише посміхаюсь,
пройшла вже осінь, і пройде зима...
І самоти я більше не лякаюсь, -
Услід за холодом приходить теплота.
На спомин...
© Copyright: Мария Солонинка, 2016
Свидетельство о публикации №116051604001
Свидетельство о публикации №116051604001
Рецензии
