Ні... Не дивно мені,
Що не бачу в вікні
Я у завтрашній ранок дорогу...
Знову, - в небо дивлюсь.
І, звичайно ж, - молюсь.
Бо, що маю, за все – Слава Богу!
Вправо-вліво рубав!
І той гріх, що придбав, -
Молотком віддає мені в скроні!..
Ще я – не відмоливсь...
Та, мов попіл, колись
Упаду в Твої, Боже, долоні!..
Нi... Не дивно менi...
© Copyright: Андрей Бабич Днепр, 2016
Свидетельство о публикации №116051506485
Свидетельство о публикации №116051506485
Рецензии