Льодяна леді вмирає на паркеті.
Склянка віскі, багато льоду.
Кола розлита на підлозі,
Витерти її я не в змозі,
Як і пообіцяти тобі не пити.
Я буду палити.
Бо заборони твої - солодші за мед,
Годі нюхати свій поганий мет.
Не треба говорити, що це -
дитячий лепет.
Скінчається віскі, кола випита з полу
Любим лабрадором,
Що названий у твою честь.
Думки про тебе "не счесть"
Випити б мені вина
Моя любов до тебе - не твоя війна.
Хтось прийде, підійме, обніме
Дасть морального струсу
Можливо навіть гарного стусану.
Про нас колись скажуть:
"Вона гарна дружина й поет.
В них гарна сім'я, а не дешевий квартет"
Знову розмова тет-а-тет,
багато віскі, самотність
і кола.
Чоловік, що живе зі мною -
Пустіший за коло.(с)02.04 - 09.04.2016
Льодяна лед
© Copyright: Обитель Лесной Ведьмы, 2016
Свидетельство о публикации №116051505896
Свидетельство о публикации №116051505896
Рецензии