…не збудеться пам'ять, не зітреться біль…
питаєш у бога: «навіщо любить?»
з утомленим небом від втрат, не од сліз
плекаєш надію щось ще повторить?..
і мріями дихаєш поночі знов,
вчуваєш безвинну самотність свою,
себе розпинаєш на «після» і «до»
на відстані дихання в сні на краю:
бездумною вірою впилась любов,
минулого сум бумерангом летить
в сліпій недовірі до слів ти його
чекаєш на спокій, він інших манить…
на краю...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116051501122
Свидетельство о публикации №116051501122
Рецензии
Дуже сильно та гано, тільки маленьке зауваження,"не зітреться біль","втрат, не од сліз", розрив рифми. Вірш сподобався,дякую.
Ия Ильянова Наталия Гончарова 03.06.2016 18:03 • Заявить о нарушении
Ия Ильянова Наталия Гончарова 03.06.2016 18:03 • Заявить о нарушении