Рай в огнi

І опустилась на долину,
Тінь смерті - чорний слід.
І панувало на землі
Лиш зла і темной сили плід.
Усе живе ставало мертвим,
А мертве вмить все ожило.
І сотворився чорний хаос,
Все, як хотіло тільки зло.
І темні сили опустили
На землю крила вічной тьми,
Де породились духи смерті
Де існували також ми.
Навіщо ти йому сказала,
Що ти не хочеш бути з ним.
Наше життя було б чудовим
А він не був би таким злим.
Не знали зла, а знали волю,
А так ми наче в пеклі є,
І ні від кого не залежить
Життя усіх нас і твоє.
Душа твоя - твій власний ворог,
Що приведе на смерть тебе,
А біла смерть, ще гірша горя,
У ній пощади не буде.
Я думав гірше вже не буде.
Я існував, але не жив.
Всі муки вічної незгоди
З великим горем їх прожив.
Та я стояв, дививсь на неї,
На білу смерть, яка прийшла,
Яка прийшла саме до мене,
І серед всіх мене знайшла.
Життя пройшло та муки вічні,
Все залишилось серед нас
І я не зміг так далі жити
Для мене все пропало враз.
Пропала доля моя щира,
І вже життя моє пройшло,
Пропали мрії мої вічні,
І тіло душу не знайшло.
Шукав життя я серед смерті,
Шукав я смерть серед життя,
Не знав куди мені подітись
Хотів піти у небуття.
Пропало все, про що я мріяв,
Коли на землю смерть прийшла,
Забрала долю, все забрала,
Серед живих мене знайшла.