Венецiя

Я вдома, а думки мої всі там.
Та й не лише думки, я там згубила своє серце.
Я пам'ятаю, як вдивлялась в золотий туман,
прискипливо, аристократка мов,
купуючи муранськеє люстерце.
Вдивлялась в дивовижнії палаци,
вслухалась в їх секрети й таємниці,
втрачала розум від краси Сан-Марко п'яцца*,
де ти коронувала дожів і патриціїв.
А потім заблукала у тобі,
у лабіринтах стародавніх твоїх вулиць,
відчула всі епохи й всі віки,
що мохом в камені вросли,
що стін твоїх легендами торкнулись.
Я кожну бризку з весел гондольєрів,
мов діамант, вкарбовувала в пам'яті кольє,
а ти, красуня, моя вічна примавера*,
безжально серце викрала моє.

Думки мої, чого ж ви й досі там ?
Все повернути прагнете з полону моє серце  ?
Та марно ... Годі, годі вам!
Я закохалась назавжди
в ту казку з царським іменем - Венеція.

Сан-Марко п'яцца - найвідоміша і найкрасивіша площа Венеції
Примавера - весна

12.05.2016.