…у тобі, у тілі провина надмірна –
ти не полюбила… у тиші безсилій
сховала свої почуття до пристрасті вітру
тебе обіймати, дихати небом, і Вірити разом…
не сповнила ніжністю душу зима,
і не обгорнула зізнанням два серця,
взаємних відносин, цілунків нема…
вдаєте із себе тепер незнайомих,
за миті хапаєтесь дотиків долі,
ховаєте очі у снах безіменних
за втраченим щастям сльозять небеса,
в закохане літо зачинені вікна…
провина...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116051401110
Свидетельство о публикации №116051401110
Рецензии