…моя Віра у Любов,
це постійна твоя присутність у моєму серці!
ти – казка світу моєї душі,
книга всесвіту, водограю думок, водоспаду буття
у якому взагалі не існує відстані…
я зачитуюсь уважніше і переповнююсь почуттями,
не втомлюючись смаком пристрасті
відколи я знаю твої думки, а не просто їх вгадую…
тоді точно, я на твоїй планеті, я щасливий з тобою
ніщо не стається намарно!..
Життя – диво, як ти у мені,
тому навіть і в тишу чується божевілля вітру,
бо він також мріє відчути,
відібрати моє бажання: бути постійно
твоїм коханим у зливі мовчання,
тільки не у холодну, тупу байдужість недовіри,
що блукає закутками забутого вчора
і не хоче, чи не може схаменутись, і без причини
відпустити тремтячі пальці негоди…
неначе вона налаштована на наші уяви,
недобудовану нами ніжність,
де ми натикаємось на незгоди із самими собою
і сплітаємо миті життя у вінок Мрії…
не iнакше...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116051401103
Свидетельство о публикации №116051401103
Рецензии