Веснiє небо, i небеснiє весна,
Калину явiр запросив до шлюбу.
Вона, уся уквiтчана, рясна,
Несе в собi п'янку чуттєву згубу.
Весняне небо i небесна ця весна
Кружляють вальсом у мережаних садах,
Хмельнi й щасливi навiть без вина,
П'ють поцiлунки сонця на вустах.
Веснiє небо, i небесніє весна
В цю синь степiв i простори оцi!!!
I як достукатися до всiх тих, Бог зна,
У кого зброя досi ще в руцi?...
Спинiться ж, схаменiться, люди!
Нехай весна весною буде!
Донецьк, 13. 05. 2016 р.
***
© Copyright: Виктория Барановская, 2016
Свидетельство о публикации №116051302082
Свидетельство о публикации №116051302082
Рецензии