Фронтовик

Фронтовик 

Де вітер гортає афішні наклейки,
де гулом і гомоном сповнені дні,
старий фронтовик продає лотерейки,
усівшись на камені, мов на броні.

– Купуйте! Ще кілька щасливих зосталось!.. –
кида перехожим веселі слова.
Під голос отой, по-одеськи зухвалий
в смертельні атаки ходила братва.

Він теж не ховався за спини солдатські,
ділилися порівну хліб і патрон.
І долю жахну поділили по-братськи,
потрапивши, зранені в битві, в полон.

І слави дісталося вдосталь, і грязі.
І сипалось лихо за лихом, як град.
В Освенцімі вижив, відбув у гулазі,
Європу пройшов, захистив Сталінград...

Жорстоко повелася з ним батьківщина,
поблажлива надто до інших осіб.
Чужий для дітей і чужий для дружини,
як може, то так заробляє на хліб.

Купуйте білети! Ви чуєте, люди?
Хоч, може, й не кожним з них виграшним є,
та кожен вам доброю згадкою буде
про славну людину, що їх продає.