Рана майдану

Біда ця почалась з майдану:
Хрещатика  відкриту  рану
Згадайте, як все відбувалось?
Як к нам ота біда підкралась?

Ми все це бачили з екрана:
Стояла в захисті охрана…
І хто на кого нападав,
Чим бив і що і як жбурляв.

Наш миролюбний президент
В відповідальний той момент
Для згоди, миру для поруки
«Закон міліції» відставив,
Чим розв’язав бандитам руки,
І охоронців  тим підставив.
Бешкетникам нема управи –
І почались бої  без правил…

Бандити більше все нагліли,
Ціпами охоронців били.
Та цього вже здалось замало:
Коктейлями юрба кидала
У охоронців. Все дарма,
Бо зброї  вже у них нема!
Оті розбещені бандити
Чи вправі охоронців бити?
Таке в Європі  відбувалось,
Щоб над поліцієй знущались?


Ото ж є Європейське право?
А преса бреше все лукаво,
Що охоронці натовп б’ють!
Та їм же зброї не дають!

Зате є  зброя на майдані,
І пістолети, і рушниці –
Це вже, панове, не дрібниці!
Майдан гуде в диму, в дурмані,
Не відають, в якій омані,
Присутні тут в жахливій грі…
Ви ж, хлопці, наче не дурні!

Заокеанські  добродії
Свої тож пестили надії,
Печивом хлопців пригощали,
Та й снайперів позасилали…

Не дорогий їм наш Хрещатик,
І хлопець б’є, як той фанатик,
Безтямно все підряд трощить,
Бо ворог так йому велить…