Детекторний приймач
Детекторний приймач. Антена між дерев.
Навушники надів – і мов летиш над світом.
Лиш ручку покрути – чи моря владний рев,
чи то артист чита рядки із „Заповіту”.
Детекторий приймач – співак, оповідач,
моя енциклопедія найперша.
Я в курсі різних справ – від хто ударив м’яч
до найзначніших відкриттів і звершень.
Тих різних передач, тих сонячних азів
і звечора наслухаюсь і зрана.
Зірницею в душі Шульженко щирий спів,
по спині аж мороз від басу Левітана.
Ефір – як океан, і я на повідку
у просторі зірково-золотому.
То Київ, то Москва, то в бубни б’є Баку.
А налітавшись так, знов приземляюсь вдома.
І оповім батькам і що, і як, і де.
Та ляжу на печі й почую крізь утому:
– Мале, а знає все. Далеко ж бо піде.
– Авжеж, що не спитай, – як секретар райкому.
Детекторный радиоприемник
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116051202167
Свидетельство о публикации №116051202167
Рецензии