Цуценя
Кудлате, симпатичне цуценя.
Воно курей кумедно розганя.
Коли б то не нашийник та не цеп,
хутчіше вітру дременуло в степ.
Руде, немов живий клубок вогню,
воно гарчить на кішку і свиню.
А між людей у нього друг один –
господаря лихого добрий син.
Воно весь день у дії, на ногах.
Горять зухвалі бісики в очах.
А вже як смеркне, то собача сприть
йому у кожній жилочці болить.
Воно все рветься й гавкає на степ,
по споришу волочить довгий цеп.
А опівночі сторож чи блукач
поспівчувають на невольній плач.
Щенок
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116051201906
Свидетельство о публикации №116051201906
Рецензии