Герою Небесноi Сотнi Юрiю Паращуку

 
Дружина Ольга:

"Яка тоненька межа між життям і смертю...
Якби можна було відмотати плівку назад
і залишитися в цьому відрізку часу... де живий... "


На жаль, не можна... Тільки пам'ять...

 

Неначе, стрічка кінофільму,
Перед очима промайнула...
Знов - кадр за кадром, так повільно,
Щоб пам'ятали, не забули...

 Майдан у полум'ї палає,
На плечах тягне Юрій друга.
Від кулі захисту немає,
І віє смертю люта хуга.



Передчуття було під ранок,
І душу каменем затисло.
Зоря. Бурштиновий світанок.
І постріл прямо в серце свиснув.



В свого поцілив Каїн брата,
Стікала кров у шви бруківки...
В катів один талант - стріляти.
Отстанні кадри, мов уривки.



а мить лиш хлопці розгубились:
Одні - кричать, а інші - вклякли.
Склав охоронець-ангел крила,
Й над мертвим Юрієм заплакав.

 

Юрій Паращук народився і виріс у м. Тальне. Працював у Харкові. Коли дізнався, що на Майдані

розігнали студентів, одразу поїхав до Києва. Загинув Юрій, коли допомагав рятувати пораненого.

Куля снайпера потрапила йому в потилицю.

"Ти не розумієш, найвище благо - померти за ближнього", - це ті слова, які закарбувалися у моїй пам'яті на все життя, -

говорить Інна Паращук, сестра Юрія. - І так він і помер. За людей. Без ніякої зброї.
Юрію Паращуку було 47 років. У нього лишився син та дві прийомні доньки.
Навесні минулого року у Тальному у рідній школі Юрія встановили меморіальну табличку.




Перевод на русский "Герою Небесної Сотнi Юрiю Паращуку"

"Какая тонкая грань между жизнью и смертью...
Если бы можно было отмотать пленку назад
и остаться в этом отрезке времени... где жив..."

К сожалению, нельзя... Только память...

За кадром кадр мелькает медленно
Перед глазами... Вдруг застыли...
Напомнил кинофильм уверенно,
Чтоб помнили и не забыли.

Майдан в огне пылает яростном
И на плечах выносит Юрий друга.
А пуля, как она безжалостна,
И веет смертью лютой хуга.

Предчувствие под утро было
И душу, словно камнем, сжало.
Рассвет янтарный.Заря всходила
И выстрел в сердце, словно жало.

Каин стрелял в своего брата,
Стекала кровь на швы брусчатки...
У палачей талант азарта
На сердце ставить отпечатки.

На миг ребята лишь в бессильи
Вдруг растерялись... Дождь закапал.
Сложил ангел хранитель крылья,
Над мёртвым Юрием заплакал.

Юрий Паращук родился и вырос в г. Тальное. Работал в Харькове.
Когда узнал, что на Майдане разогнали студентов, сразу поехал в Киев.
Погиб Юрий, когда помогал спасать раненого.
Пуля снайпера попала ему в затылок.

"Ты не понимаешь, высшее благо - умереть за ближнего", - это те слова, которые отпечатались в моей памяти на всю жизнь, -
говорит Инна Паращук, сестра Юрия.

И так он и умер. За людей. Без оружия.

Юрию Паращуку было 47 лет. У него остался сын и две приемные дочери.

Весной прошлого года в Тальном, в родной школе Юрия установили мемориальную табличку.

Юленька, слов нет.
СВЕТЛАЯ ПАМЯТЬ ЮРИЮ!!!
СПАСИБО!!!

Любовь Григорьева 2   14.05.2016 20:52   •