* * *
То щастя, що живеш на світі ти,
моя хороша і свята любове.
Чуттів і дум найкрасивіших повен
від світлої твоєї чистоти.
Для мене, що спізнав доволі мук
і радощів утрачено-забутих,
вінець бажань – твоїх торкнутись рук
чи просто зблизька подих твій відчути.
То хто ж ти є: мій злет, чи, може, гріх?
Не скажеш, ні. І я, на жаль, не знаю...
Болю на сум твій, променюсь на сміх...
Від імені твойого завмираю.
***
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116051101705
Свидетельство о публикации №116051101705
Рецензии