***

Він і Вона.
Він думає про ранок і про її вуста
Він відчуває смак її волосся
Йому здавалось, що вона проста,
А все так боляче і сумно відбулося.

В думках не може правди він знайти,
Вона йому самотньою здається
І вільній край він хоче цей пройти,
Але вона йому не піддається.

І відчуття у душу пролягли,
Вона у серці голосно заплаче
І навіть сни всі тіні пролили,
Вона для нього так багато значе

І кожен день він пройде у думках,
До зустрічі рахує знов хвилини
Прожити з нею хоче він в роках
Щоб полюбити зоряні години
І пролунають голосно слова,
Він знову рідний стан її почує
Йому здавалось, що любов жива,
Але вона другого вже милує.

Коли в її душі все розривало -
Його байдужа мова и слова,
А в неї тихо серце догорало,
В думках забита болем голова.

Тепер не треба голосно кричати,
А їй любити знову і завжди
Вона щаслива буде так мовчати,
Немов набравши до верха води.

Погляне він в її щасливі очі
Вона йому красива, як завжди
В душі заплаче бідний, що є мочі
Тихенько скаже їй: - Прийди.