Ти відчував: як затишно вночі?
Як впевнено крокують ясні зорі?
Як ми з тобою рАзом ідучи
забули вмить про смуток і про горе?
Ти відчував як свіжий аромат
окутав всі знедолені дороги?
Як він звільнив від натиску кімнат,
здобувши над буденням перемогу?
А ти відчув цей присмак на вустах
вологих, мов окроплених росою,
як затишно буває у містах,
де можна любоватися красою?
Вночі немов інакшає весь світ.
І поруч ти. Притиснувшись до мене...
Ми відчуваєм - ми іще живі.
Живі удвох...і місто безіменне.
Ти вiдчував як затишно вночi?
© Copyright: Арина Ковальских, 2016
Свидетельство о публикации №116050907980
Свидетельство о публикации №116050907980
Рецензии