Зачепи струну

Зачепи струну... Руку простягни,
пригадай мене, запали вогні
як підеш туди, де мене нема...
Я завжди з тобою де мете зима...
Я на жаль люблю посмішку дощу...
Пригорни мене, або я втічу,
поцілуй мене, як не цілував,
розкажи мені, тe що не казав...
І я поведу тебе у краї
де давно для нас щебечуть солов’ї,
і покину я всю мою печаль,
посмішку дощу - її вже не жаль...   
 
Зачепи струну... Руку простягни,
пригадай мене, запали вогні...
Я тебе одна лиш кохаю так...
Тож подай мені хоч маленький знак...
Я його собі в серце заберу...
Більш не хочу я грать в "кохання-гру"...
Хочу я ним жить, ним лиш дихати
і вивчать для двох створені світи...
Я вже не боюсь холоду дощу
і коли болить - вже нема плачу,
бо зі мною ти - вся моя любов...
І бурлить в мені, закипає кров...   
 
Я тоді віддам всю себе тобі
і згори нам скажуть:"Well, so let it be!"
І тепер ти мій до кінця часів,
ну а я - твоя, більш не треба слів...

2009 р.