* * *
У радості така красива ти,
що відірвати погляду не в силі.
Тож не хмурній ніколи і світи
зірково на ранковім небосхилі.
А я поміж мільйонів інших зір
тебе з найдальших відстаней побачу.
У стужі люті із верхів’я гір
зігрію ніжно подихом гарячим.
Усі зловіщі хмари розжену,
розвію сизі смутки і тумани.
Навіки друга й брата проклену,
як заподіють щось тобі погане.
Отак, як світиш в душу, і світи
сліпуче й тонко з палахкого неба.
У радості найкрасивіша ти.
І іншої мені повік не треба.
Единственная
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116050903660
Свидетельство о публикации №116050903660
Рецензии