Ятранские рондели

Ятранські ронделі

В. Козаченку
І.
Черпніть із Ятрані води
з-під кременю між красноталю,
живого, чистого кришталю
черпніть, як в юності діди.

Втоліть ясний вогонь жади,
щоб вік не знатися з печаллю.
А ти згадай таку, скрипалю,
щоб долинало до звізди.

Ці білі житла і сади,
безмежжя піль за магістраллю
під серпанковою вуаллю
вам рідні стануть назавжди.
Черпніть із Ятрані води.

ІІ.
Черпніть із Ятрані води.
Ця річка, мила джеркотуха,
вливається в мою Синюху
з лісів зеленої гряди.

В кільці чужинської орди
тут воїни не впали духом.
Зніміть, братове, капелюхи,
бо те безсмертя назавжди.

Тут люди славні, як з води.
Мужчини – тільки відчайдухи.
Жінки – не циндри легкодухі.
Такими ж , земле, їх роди.
Черпніть із Ятрані води.

ІІІ.
Черпніть із Ятрані води.
Вдихніть пахучого настою,
де очі радують красою
і литий колос, і плоди.

Священні хліб наш і меди.
Священна велич супокою
над знаменитою рікою,
де славних прадідів сліди.

І птахів спів на всі лади,
і синява над головою,
і дуб з осколком під корою –
усе це наше назавжди.
Черпніть із Ятрані води.