Шкодка

Шкодка

Катруся рано-вранці встала,
Кругом подвір’я облітала,
Стомилась, сіла під кущем,
І приласкала кицю там.
А мама бігає, шукає,
Як бути їй – уже не знає.
Була б Катрусю не знайшла,
Але вона й сама прийшла.
Погана Катя, не  хороша,
Бо пригорів у мами борщик,
І так бувало разів сто,
Через погане баловство.
Лунізана, 1995 рік.


Рецензии