Бувальщина
Колючий дріт. Обличчя полонених.
Не чула жінка окрику „ zuruk!”*
І гримнув постріл. Випав хліб із рук.
Картопля покотилася печена.
Мов скошена, упала на дорогу.
Хлібину житню опоїла кров.
А ворог одвернувся і пішов,
неначе і не сталося нічого.
…Сиділи мовчки люди у хатині.
Були від горя чорні, як земля.
Нічого не збагнуло лиш маля,
як мертву матір внесли на ряднині.
Хтось клопотався вже про домовину.
Гасниця тьмяно блимала в кутку.
А на сліпучо білім рушнику
темніла окровавлена хлібина.
* zuruk! (нім.) – назад!
Быль
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116050805304
Свидетельство о публикации №116050805304
Рецензии