Зору відкрилися рідні пенати
І по стежині ступаю я сміло,
Птахи зі мною доволі уміло
Ведуть розмову, ведуть дебати.
Вже на порозі милої хати
Сльозу пустивши, зустрічає мати.
- Сину, мій сину! Рідна дитино!
Гірка моя, лихая годино!
Чому так довго? Коли завгодно
Вертаєш, милий, ти мій додому?!
- Не плачте, мамо! Мій сум по дому
Із болем в серці!.. І він надовго!
Дитинство миле лишив я рано,
До Вас у снах все линув, мамо!..
М.Жарновський 06.11.2011р.
Матусi
© Copyright: Микола Жарновський, 2016
Свидетельство о публикации №116050804814
Свидетельство о публикации №116050804814
Рецензии