Доля

Приснился мне как-то чудесный базар:
Под небом, средь чистого поля,
В свободной продаже,- вот это товар!-
Людские, все разные, Доли!

Одни, как принцессы,- милы, хороши,
Иные же тощи, как скалки...
Кто долю себе покупал - за гроши,
Кому - миллионов не жалко!

И кое-кто счастьем своим заплатил,
Иные - сменяли, на совесть!
Кто золотом чистым, кто медью платил,
Что доброго слова не стоит...

И доли-гадалки, тасуя все дни,
Мне сами порой набивались:
Удачу и счастье сулили они,
И хвастались, и рисовались...

И только одна не смотрела в глаза,
тихонько стояла в сторонке:
-Тебе покупать меня точно нельзя:
Совсем не к лицу я девчонке!

А если - к лицу?! -Заруби на носу, -
Проблем от меня будет - море!
Я вряд ли покой тебе в дом принесу,
За мной по пятам ходит - горе!

Ты жизнью заплатишь своей за меня!
-Да кто же ты?! Как твоё имя?!
Поэзия! Муза - сестра то моя,
Мать - Правда, и в прошлом, и ныне...

И Долю я приняла, словно Закон,
Всей жизни, и утро настало...
Но - чудо,- давно уже в прошлом тот сон,
А Доля - со мною осталась!

Я выбрала Долю сама для себя,-
И Доля моя мне нравится!
И жизнь, и стихи бесконечно любя,
Скажу: нет претензий к избраннице!

               ***


Доля Л.Костенко

Наснився мені чудернацький базар:
під небом у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні Долі.

Одні були царівен не гірш,
а другі – як бідні Міньйони.
Хто купляв собі Долю за гріш.
А хто – і за мільони.

Дехто щастям своїм платив.
Дехто платив сумлінням.
Дехто – золотом золотим.
А дехто – вельми сумнівним.


Долі-ворожки, тасуючи дні,
до покупців горнулись.
Долі самі набивались мені.
І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя ясне,
душею покликала очі…
– Ти, все одно, не візьмеш мене, –
Сказала вона неохоче.

– А може візьму?
– Ти собі затям, –
сказала вона суворо, –
за мене треба платити життям.
А я принесу тобі горе.

– То хто ж ти така?
Як твоє ім'я?
Чи варта такої плати?
– Поезія – рідна сестра моя.
А правда людська – наша мати.

І я її прийняла, як закон.
І диво велике сталось:
минула ніч. І скінчився сон.
А Доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.