Комашка
В маленькій щілинці, в дворі,
Жила собі комашка.
Набридло їй в отій норі,
Та й думає бідняжка:
Давно вже мучуся я тут.
І доки все це буде,
Як он де, бачу я, живуть,
Такі розумні люди.
Зайду ось в гості я до них,
І все, що є, узнаю,
Бо там, за східцями наверх,
Чого лише немає.
Жага до таїнства її
В будинок той манила,
А там діла були свої,
І люди щось робили.
Комашку ту, що проповзла
Ніяк не помічали.
Вогнем приваблена була
Та так і в суп попала.
Ми всі шукаємо чудес,
Хоч дуже мало знаєм.
Душею рвемось до небес,
І десь, кудись літаєм.
В астралі летимо на Марс,
В менталі – на Венеру.
Та чи чекають десь там нас?
Чи буде все це з миром?
Чомусь не знаємо в думках,
Не страшно і не тяжко,
Що в загадкових тих світах
Ми є такі ж комашки.
(написано в 16 років) Лунізана
Комашка
© Copyright: Лунизана Путница, 2016
Свидетельство о публикации №116050810327
Свидетельство о публикации №116050810327
Рецензии