Не судiть!

Любі мої друзі і коханні,
Вам відомо, що часи останні.
Ворог як ніколи вже лютує
Та пастки постійно нам готує.

В світлі цьому, повсякчас пильнуйте,
Щоб яка спокуса не повстала
Часу ви на неї не марнуйте,
Бо його і так лишилось мало.

Прошу, не судіть в житті нікого
Та згадайте слабкості свої…
Суд увесь належить тільки Богу
Про діла великі та малі.

Ми не можемо заглянуть в душу,
Що людина зараз відчуває?..
Але помилятись зможем слушно,
Коли сили йти вже хтось немає.

Милості чекає від нас Небо
Та простого співчуття до інших.
Мудрувати тут самим не треба,
Думати про те, що не колише.

В Божому суді є всі чесноти
На які є дозвіл сподіватись.
Справедливість стане до роботи,
Щоб вагам всі справи передати.

Але і тоді, коли погане
В один бік настирно переважить,
Милість Божа адвокатом встане
І промову захисну втім скаже.

Якщо Бог так справи розглядає,
То де ж ми згубили милосердя?!
Виправдань до себе більше маєм,
А от інших судим з пересердя.

Не грішімо, любі мої друзі,
Бо тоді такий суд і до нас
Прийде і воздасть нам по заслузі
В певний Небом визначений час.

Краще на коліна всім схилитись,
Щиро як за себе, від душі
За того, хто слабне помолитись,
Та йому на поміч поспішить.

Не судіть ніколи і нікого,
Вчіться всіх прощати та любить.
Хай в житті здійсниться воля Бога,
Щоб Він міг усіх благословить!