Дві стіни і за дзеркалом пекло
Визирає із тіні душа,
Тягне крики і тіло в безодню,
Приховати так легко журбу,
Якщо стогін і відчай не чути.
Під ногами тане земля,
Відкриваючи у провалля дорогу,
Там холодна і дивна краса,
Дві стіни і за дзеркалом пекло.
Але хочу я із прірви піти,
Бігти знову і бачити сонце,
Але біль, що у серці тремтить,
Не дає зробити ні кроку.
Не тримай прошу тіло моє,
Відпусти темрява душу,
Підкорятись не буду тобі,
Забери страждання і муки.
Двi стiни i за дзеркалом пекло
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2016
Свидетельство о публикации №116050509914
Свидетельство о публикации №116050509914
Рецензии
