Я перший раз не їхав у село,
На світле свято Воскресіння, Паски.
Їздив, коли вже батька не було,
Не стало мами і скінчилась казка.
Як швидко догоріли ті мости,
До рідної, до батьківської хати.
На цвинтарі, біля дороги, два хрести.
Сумуючи, дивлЮся я на дати.
Життя розділене на «до» і «після» них.
Вони забрали захист, за спиною.
Застигший погляд, голос, що затих
І в скронях відгукнувся сивиною…
Провiдна недiля
© Copyright: Сергей Заграбайло, 2016
Свидетельство о публикации №116050508120
Свидетельство о публикации №116050508120
Рецензии