Нова доба
зламані плачуть душі,
пливуть домовини в туман байдужо.
Приймає в обійми земля
героїв нового часу,
а яблуні в білім цвіту чекають Спаса.
Обіцянок сизий дим
затьмарює людям розум,
та знову на сході грім, попри усі прогнози.
Лукавих облич колаж
сміється з телеекранів,
та всупереч їм, земля, народжує нових титанів.
На зламі старої доби
нові розпускаються віти,
приходять свій край берегти, і вірити, і любити.
Свидетельство о публикации №116050500349
