Мо, тво, нашi
Твої очі - сипучі піски
Мої.
Твої руки - страшніше змії
Сковують рухи хоробрі
Тоді
Як намагаюсь подалі втікти
Врятуватись від долі
Коли
Розумію без тебе не зможу
В житті.
Я вже влипла
Закохалась по вуха
Бо знайшла того, хто послуха
Пісні
Моєї душі і тіла.
Знайшла я те, що хотіла
Крила.
І тоді полетіла
Туди
Де зустріла тебе восени.
Раннім вечором
Пізнім ранком
Зустрічали з тобою світанки
Наші
Стали вони.
Не мої, не твої.
Свидетельство о публикации №116050408531