Я чую стогін
Я чую стогін, чую крик,
Навпроти ідоли сміються,
А я у темряві глухій,
Схопити намагаюсь вбивцю.
Усі навколо без душі,
Жбурнути камінь в очі легко,
Тіснити правду і добро,
Заради слова удавитись.
Від крові, попелу згубитись,
Даремно витрачати час,
На нерви скиглити і нити,
Але ніколи не змиритись.
Байдужість в серці утопити,
До смерті гризтись за своє,
І вчасно вік укоротити,
О тим, що ненависть несуть.
Я чую стогiн
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2016
Свидетельство о публикации №116050406961
Свидетельство о публикации №116050406961
Рецензии
