Поверь! Из М. Метелецкой, с укр

   На  http://www.stihi.ru/2016/04/27/4765

Бесценный мой, люблю тебя, поверь!
Как солнце после снега любит травы!
И это не привычка, не забава,
Что утопила в прошлом я теперь.

Чуть свет кричат исправно петухи.
И утро их «ку-ка-ре-ку» приветит,
А я застыла в розовом рассвете
И ласку лью, как нежные стихи.

О, мой Господь! Ведь если бы не Ты
Мечты б истёрлись, ничего не знача!
А так – улыбку под ресницы прячу,
Желая лишь душевной чистоты…

Судьбу не вопрошаю у зерцала –
Ведь всё в твоих руках – и вечность, и начало.

      27.04.2016

Повір, коханий , так Тебе люблю,
Як сонечко після снігів травичка !
То не облуда , не буденна звичка ,
Котрі давно в колишньому топлю...

На ранок , ревно півні будять люд
Заливчастим : "Ку-ка-рі -ку !" в окрузі,
А я - чапію на рожевій смузі
І ніжності солодкі в простір ллю...

Мій Зверхнику !* Якби тепер не Ти ,
На порох вмить мої би стерлись мрії !
А так - ховаю усмішку під вії,
Благаючи душевної цноти...

Про долю не питаю у свічада -
Усе в Твоїх руках - кінець й початок...