Дерева зелені в воді, дерева в сльозах по пояс –
дерева сухі,
ми їх бачили,
їх шепіт щоразу сильніший
ми відчували,
коли лоб у лоб зустрічалися з ними
ті, хто по пояс у сечі і слині.
І ми простягаємо руки
до верхівок безлистих –
звідки назустріч нам крила свої
простягали птахи –
ми робимо рухи незграбні,
злітаючи за ними в холод атмосфери:
там на нас вже чекають мисливські рушниці,
намагаючись збити.
Спритно заволодівши тією зброєю,
ми починаємо війну,
віти закривають нас, немов щити –
дерева назавжди відпускають Землю.
Дерева
© Copyright: Леонид Укропитекский, 2016
Свидетельство о публикации №116050403170
Свидетельство о публикации №116050403170
Рецензии