Ми люди всі,
А отже маєм намір
Вчинити в серці інших людей гамір,
Най буде лиш синиця у руці!
Передчуття,
Що дзвінко хтось там плаче,
За кимось,навпаки-все сон неначе,
Кого хвилює наші почуття?
Немов любов,
Яка звучить у віршах,
Та чи буває щось за неї гірше?
Вона на серці залишає шов.
І ось слова-
Вони передбачають,
Що люди в юності недобачають.
Кому потрібна молодість така?!
Коли глухий
До музики навчання,
Коли не йде духовності зростання,
Коли всередині ти над-то вже черствий.
Суть людства
© Copyright: Татьяна Харькова 2, 2016
Свидетельство о публикации №116050204942
Свидетельство о публикации №116050204942
Рецензии