У саду зірву троянди болю
Та проллється кров душі,
Чи зможу їм я дати волю?
Знов полетять зі столу аркуші.
Нехай же ті жалю троянди
Розквітнуть знову повесні
Все ж не сховати тої правди,
Що таїться чемно в глибині.
У пам'яті залишусь заметіллю,
Ми тепер лишень товариші.
Душа кричить всьому довкіллю,
Прочитаєш,може,й ти мої вірші?
Троянди болю
© Copyright: Татьяна Протопопова, 2016
Свидетельство о публикации №116042807946
Свидетельство о публикации №116042807946
Рецензии