Як колись...

Як давно маскувалося небо під стерту підлогу
в сигаретних відбитках, а під підвіконня - поріг...
І незважено сипався попіл думками під ноги
щогодини...
  щокави...
    щосонця...
      щосварки...
        щорік
між цілунками, сном, дежавю, тимчасовим наметом...
Як колись, грає сирістю ранку заїжджений диск...
І вуста обіймають чергову міцну сигарету...

...лиш підлога...
          і небо
             давно вже байдужі до іскр...


Рецензии
кидайте палити,це дуже пагубна звичка!мабуть Ви про це чули!:)

Константин Ватулёв   06.06.2016 18:15     Заявить о нарушении
- У Вас неправильный образ жизни!
- Ой... вот только завидовать не надо!... ;)))

Спасибо Вам большое, Константин!

Наталия Цыганова   06.06.2016 18:50   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.