Х Х Х
Розгублена, в їмлі на що чекаю?
П"янкого снігу вже не буде, ні...
Кати пішли, мені лишивши кари -
Безтямні ночі, гави у вікні.
Чомусь печуть лиш вкрадені вуста,
Чомусь гіркі льодяники фамільні.
Спочатку - синій лід,
услід - сльота...
Лише птахи щасливі в небі - вільні.
А людям - не втекти, бо ліхтарі
Щось надивились поночі у серці
О тій зимовій, о сумній порі,
Коли воно, розлюблене, не б"ється.
Розгублена, в мл чекаю
© Copyright: Любовь Иващенко-Сизых, 2016
Свидетельство о публикации №116042711566
Свидетельство о публикации №116042711566
Рецензии