Така собі дивна дівчина,
ні на кого в світі несхожа,
в її очах лише істина ,
але погляд її ворожий.
Хоч не зла, не підступна і совісна,
але від світу відірвана,
наче квітка весняна первісна
десь скраю степового полотна.
Така собі дівчина- примара,
не кидається в очі кожному,
не відомі світу її сила і чари,
що душі ламають безбожно.
Така тиха і чиста дівчина,
заливається сміхом від горя,
Від світу відречена і зовсім приречена,
недосяжна як у небі зорі.
Така зламана, наче віточка,
поривом вітру із темноти...
Я та сама дивная квіточка,
а той порив вітру - то ти.
про себе
© Copyright: Москаленко Анастасия, 2016
Свидетельство о публикации №116042609822
Свидетельство о публикации №116042609822
Рецензии
