Твоя любов...

Твоя любов мене не покидає,
Твоя рука стежиною веде,
З тобою не існує в нас печалі,
Зерно добра посіяне росте,
Тобі я щиро вдячний за дорогу,
За хмари білі в небі і дощі,
Що в засуху рятують. Безкінечно...
Моліться, Богу, серцем, лиш тоді,
Побачиш міст загублений в тумані,
Побачиш день, захований вночі,
«Не бійся заблукати між лісами»,
Бо світять зорі в темряві ясні,
Для тебе, як маяк для мореплавців,
Коли вирує буря на воді,
Команда з капітаном і Всевишнім,
Тримають курс без відчаю в душі.
До цілі, що стоїть перед тобою,
До острову спасіння долети,
Моя ти пташка – вісник щастя й миру,
Нам гілочку лаврову принеси.
Для славних, переможців – українців!
Для вірних неньці, сильних в боротьбі,
За наш престол народний, рукотворний,
Розкриє ангел крила на землі…
І поглядом духовним всіх накриє,
Простори світу носить, у собі –
Він – істина початку; тільки ділом,
Збудуємо ми храм наш золотий!