Лише...

Я хочу пам'ятати наші ночі,

Коли торкались хвилі наших ніг...

Коли дивилась в твої рідні очі...

Коли весь світ ти прихилити міг...

 

Серця, що сяяли опівночі... і... море...

І квіти, що зривав мені щодня...

Ти небо дарував мені і зорі...

Тебе любила вся моя рідня.

 

Троянди, що цвіли так довго,

даровані в зимові вечори...

Був лише ти - нікого більш... нікого...

Хто ж знав тоді, що ватра догорить...

 

Лиш кілька слів... Лише один проступок...

Розбили вдрузки наші почуття...

На кілька зболених маленьких купок...

Я позмітала щастя... як сміття...


Рецензии