Очі дівочі плачуть щодня
Цілував би щоночі, але поряд нема.
Спогади наші заховані в скрині
Відкривши чи ні, всеодно в домовині.
Почуття тих обох, стоїть на вершині
Злітають у вись, із щастям пташинім.
Обійняв нащодсили, міцно схопив
Застигли ті очі, і серце у плін.
тЕпло тримав, неначе в останнє
Сам хвильку тремтів, я пам'ятаю.
Відвівши той погляд, відчувши биття
Сховалося серце десь в небуття.
Буває ось так, закохані нині
І розум втрачаєм. Ми в полонині.
Я досi кохаю
© Copyright: Елена Нимченко, 2016
Свидетельство о публикации №116042407108
Свидетельство о публикации №116042407108
Рецензии
