я, навіть, не мислячи думаю про тебе,
навколо весна, світло, все зелене.
але не поверне, ніколи, ніщо.
ранок, вже час підійматись з ліжка,
цигарки, алкоголь та книжка,
все інше виключено з раціону.
пазурі весни розривають грудну клітину,
травень- неначе, удар у немиту пику,
до скону віку я пам'ятатиму.
переживу усіх, кого ти знаєш,
врешті решт до мене прийдеш,
нехай, щоб просто поговорити.
навіть якщо: "як ти?"- "добре",
а потім ніякова тиша оберне,
приходь, я маю завжди місце для тебе.
***
© Copyright: Данил Украинец, 2016
Свидетельство о публикации №116042400458
Свидетельство о публикации №116042400458
Рецензии