пiсня лучника
лук і стріли і свіжа мішень
десятині мечів
роздаю я ключі
в рай звитяги і славних пісень
присідає мов лев тятива
гриву-пір'я між пальці хова
у стрибку розтина
наче серце струна
груди поля де вітер співа
наконечнику віснику сліз
не один ти а з крилами ліс
небо чорне ураз
недалекий той час
закипає кривавий заміс
коні й люди і хвилі-біга
влучне око рука не здрига
не здригне ні на мить
відпускаю летить
гострочола моя дорога
вже не разом стріла й сагайдак
хто там більше тепер сирота
допомога щита
чи заглада ота
невідомим ця мить пороста
хто посіяв у полі цю прю
той не Бог а засмучений Юр
зграя душ вогняних
де мандрують вони
залишаючи тіло в бою
19 Квітня, 2016
Свидетельство о публикации №116042311318