пiсня лучника

доживаю в кольчузі цей день
лук і стріли і свіжа мішень
десятині мечів
роздаю я ключі
в рай звитяги і славних пісень

присідає мов лев тятива
гриву-пір'я між пальці хова
у стрибку розтина
наче серце струна
груди поля де вітер співа

наконечнику віснику сліз
не один ти а з крилами ліс
небо чорне ураз
недалекий той час
закипає кривавий заміс

коні й люди і хвилі-біга
влучне око рука не здрига
не здригне ні на мить
відпускаю летить
гострочола моя дорога

вже не разом стріла й сагайдак
хто там більше тепер сирота
допомога щита
чи заглада ота
невідомим ця мить пороста

хто посіяв у полі цю прю
той не Бог а засмучений Юр
зграя душ вогняних
де мандрують вони
залишаючи тіло в бою

19 Квітня, 2016


Рецензии