Мов у клюбi
Хто йде куди, а я в шинок.
В шинку, життя буяє в сяйві,
Та набуває в такі барви
Коли чарчина п’ється в строк.
Коли шинкарка чорноока,
Все підлива та підлива.
Чарчину, келихи вина
Та не мілкі, та так... глибокі.
Там все, немов в димах у клюбі.
Ведуть там бЕсіди неспішні.
Та пропонують кілька рішень,
Що їх викладують в ютюбі.
Там мудрі про Омара кажуть.
Він був із наших,… «непитущих».
Писав рядки по темах слушних.
Та глузував із слів ховражних.
Там нам, на спомин, бісенята
Похмільну чару піднесуть.
Та ще під стіл весь час женуть.
Та ще сміються, мов хлоп’ята .
Ми звикли жити, мов п’янички.
Коли в нас хміль, ми мудреці,
Але в похміллі, ми ченці
Бігме біжімо до кринички.
Свидетельство о публикации №116042208708