Коли останій промінь сонця
Полине у морську глибінь,
Прийде до нас сестра натхнення
Вести до ватри в далечинь.
Ми вип'єм келихи до денця,
Бо на дні видно суть буття.
Пригорнеться туман до диму,
А вітер нагадає думу,
І ніч нас візьме під крило -
У руки проситься перо.
І відчуваєш - мить прийшла,
Коли із кінчика пера
Стікає нитка серпанкова
В мої римовані слова,
І вірш одразу ожива.
Яка ж була та мить чудова!
Эдуард Венц
Переклад на українську Єв. Гудзь
Коли остан й пром нь сонця
© Copyright: Эдуард Венц, 2016
Свидетельство о публикации №116042202491
Свидетельство о публикации №116042202491
Рецензии